Завантажується дата
та час...


01.02.2024 13:33 давність новини: 84 дн.

2 лютого у світі відзначають День водно-болотних угідь

Категорія: Загальні новини
Автор:  Пресслужба Центрального МУЛМГ
І така увага до цих територій є цілком виправданою.


Болотознавці (болотознавство – комплексна наука про гідрологічні, біологічні, геологічні та інші процеси в болотах) стверджують, що водно-болотні угіддя належать до тих середовищ існування, без яких життя на планеті було би неможливим.
А ще науковці кажуть, що водно-болотні угіддя поглинають більше вуглекислого газу, ніж ліси.
Дійсно, переоцінити значення боліт важко. Вони зволожують повітря навколишніх територій, регулюють їх водний баланс, сфагновий покрив боліт вбирає колосальну кількість води. У болотах утворюється корисні копалини, вони є місцями проживання незліченної кількості видів рослин та тварин…
В 1971 році в місті Рамсар (Іран) прийнято конвенцію про водно-болотні угіддя, що отримала назву Рамсарська. Спочатку вона стосувалася боліт, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів. Проте пізніше мета конвенції значно розширилася, нині вона охоплює всі аспекти збереження водно-болотних угідь як екосистем, цінних для захисту біологічного різноманіття на планеті.  Конвенцію підписали близько 170 країн, серед них і Україна.
В минулому столітті в нашій державі  болота активно осушували, аби перетворити їх   на родючі поля для вирощування сільськогосподарських культур. Проте  таке втручання людини в закономірні природні процеси привело до негативних наслідків. Зниження  рівня  грунтових вод потягло за собою цілий ряд проблем.
Позаяк зникали  болота, котрі   мають велику водоутримуючу здатність  і таким чином підтримують водний баланс певної території, то змінився і тип рослинності на цій території, а звідси і зникли тварини, котрі живилися цими рослинами. Деякі представники рослинного та тваринного світу опинилися на межі зникнення. На територіях, де були проведені меліоративні заходи, значно підвищився ризик пожеж в екосистемах. І це далеко не повний перелік.
Незважаючи на широкомасштабну осушувальну меліорацію, на півночі Житомирщини збереглись великі масиви сфагнових боліт, які є найбільшими природними екосистемами цього типу в Європі. Тут на площі близько 10 тис. га локалізовані крупні масиви торфових боліт Поліського природного заповідника та декількох заказників, які безпосередньо прилягають до його території, до прикладу „Дідове озеро”, Плотниця” та інші.
Відтак в  2004 році статус Рамсарських водно-болотних угідь міжнародного значення отримали окремі  болота Поліського природного заповідника під загальною назвою «Поліські болота».  Їх площа  - понад  2,1 тисячі гектарів. Отже цінність цих територій визнана у всьому світі.
Ці болота вражають своєю первозданністю та біологічним різноманіттям. Тисячі років покоління болотних рослин, змінюючи одне одного і відкладаючись утворили шар торфу, який місцями досягає близько 5 метрів.
Кількома роками пізніше в Поліському заповіднику реалізовувася проект Євросоюзу, в рамках якого проведено моніторинг водно-болотних угідь  та реалізовано ряд  заходів  з розчищення русел річок, що дало змогу повернути їхню природну пропускну спроможність, з підтоплення штучно осушених  в попередні роки торфовищ тощо.
Торфові болота півночі Житомирщини є важливими центрами зі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття і зокрема рідкісних видів та рослинних угруповань. Тут протягом останнього часу відмічено місцезростання цілої низки дуже рідкісних та реліктових видів рослин.
Водно-болотні угіддя дуже цінні для збереження рідкісних видів птахів: деркача, лелеки чорного, журавля сірого, змієїда, а з ссавців – рисі звичайної та видри річкової.
Негативно позначилися на стані водно-болотних екосистем і зміни клімату. Це і зниження біологічної продуктивності травостою на заплавних луках, і як наслідок - зменшилася харчової бази для травоїдних диких тварин, що призвело до зниження стійкості їх популяцій..
Досить тривожною є поява на цих територіях інвазійних рослин, агресивне поширення яких загрожує зникненням місцевим видам.
Статистика стверджує, що болота займають 12% території Житомирщини. Ці території вимагають особливого до себе ставлення, тому значна їх частина охороняється законом.  В північній частині області на площі 460 га розташований болотний масив Плотниця, що є ландшафтним заказником загальнодержавного значення. Одне із найбільших боліт в області — Казява (1859 га)  має статус загальнозоологічного заказника, «Часниківське болото»  площею 612 га є орнітологічним заказником.
Збереження вцілілих недоторканих річних заплав і болотних масивів з їх унікальною флорою та фауною, раціональне господарювання на цих територіях в Поліссі є виключно важливими завданнями.