Ліси також хворіють

Як цьому запобігти?

В 2018 році лісівниками та лісопатологами зафіксовано найбільші за останніх 30-40 років площі всихання лісів на Житомирщині. І хоча станом на кінець 2022 року загальний санітарний стан насаджень значно покращився та  стабілізувався, а площі вражених насаджень зменшилися більше, ніж  вдвічі, лісівники-фахівці розуміють, що заспокоюватися не варто. Саме тепер, в міжспалаховий період варто проаналізувати весь об’єм інформації, добутої з численних досліджень, спостережень та обстежень з тим, щоб мати змогу прогнозувати подібні патології в майбутньому та вчасно приймати відповідні рішення, котрі упередять екологічні та економічні втрати.
«Сьогодні роботи із захисту лісу не повинні обмежуватися лише  призначенням та проведенням санітарно-оздоровчих заходів, - каже начальник Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Сергій Смічик. -  Дуже важливо  виявити перші ознаки патологічних процесів в насадженнях, щоб на ранніх стадіях почати боротьбу і таким чином не допустити поширення їх на значні площі, а відтак і запобігти втратам у лісовому господарстві.»
Саме ці питання розглянуто в ході семінару-навчання для лісової охорони, проведеного в Столичному лісовому офісі спеціалістами державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "ВІННИЦЯЛІСОЗАХИСТ".
Участь у заході взяли і спеціалісти Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.
«Травень – це саме той час, коли лісова охорона мусить бути особливо пильною до виявлення можливих осередків шкідників лісу, - наголошує головний лісопатолог вищезазначеного лісозахисного підприємства Олександр Болюх. – бо за кілька місяців, коли комахи виведуть потомство, витрати на боротьбу будуть більшими, шкода  - значно суттєвішою.»
В цьому питанні чи не найбільше залежить від майстрів лісу, адже саме вони мають найбільше можливостей помітити ознаки заселення шкідників на ранніх стадіях, повідомити лісопатологів, щоб оперативно розпочати боротьбу та не допустити згубних наслідків.
Тому зайвим буде пояснювати, чому усі працівники лісової охорони мають бути добре обізнаними з тонкощами поведінки та першими ознаками появи різних шкідників лісу.
До прикладу, заселення ялинових насаджень типографом помітити неважко, бо дерево втрачає свою хвою відразу.
Листогризи об’їдають листяні породи ще на стадії бруньки, а личинки дубового блошака скелетують листя.
Верхівковий та шестизубий короїди і лубоїд сосновий можуть заселяти одне дерево одночасно, проте мають різні зони харчування, і за цим їх можна визначити.
До слова, в останні роки верхівковий короїд визнаний одним з найбільш небезпечних видів стовбурових шкідників в країнах Євросоюзу, хоча раніше він вважався та завдавав тільки незначної шкоди. Але зараз осередки масового розмноження цього виду зафіксовані в лісах Німеччини, Іспанії, Румунії, Словаччини, Франції та Швейцарії, Італії, Фінляндії.
Оперативні ж лісопатологічні заходи якщо й не виключають можливості появи шкідника, то значно знижують його чисельність.