Лісова галузь: як реформа долає кризу

Основні напрямки реформ у лісовій галузі: що зроблено?

Лісова галузь почала жити та працювати в нових умовах. Пострадянську систему лісгоспів замінила європейська модель – єдине ДП "Ліси України".

Черговий етап реформи відбувся дуже своєчасно. Ситуація на ринку продовжує залишатися критичною.

Ресурс реалізації деревини на 2023 рік – 12,3 млн куб м. На перший квартал на продаж виставлено 2,3 млн куб м, а реалізовано – лише близько 1 млн куб м.

Якщо порівнювати з початком 2022 року, то падіння обсягів реалізації становить 600 тис куб м.

З виторгом ще складніше. Ціни продовжують триматися на мінімумі. Ми починали 2022 рік із середньої ціни реалізації необробленої сосни орієнтовно 2,5 тис грн за куб м, а 2023 рік починаємо з 1,8 тис грн за куб м.

Це при зниженні курсу гривні на понад 30%. Падає навіть реалізація дров. Країна успішно завершує опалювальний сезон, відповідно, знижується попит.

Коли ринкова кон'юнктура може покращитися? Внаслідок блокування морських портів все ще неможливо відновити експорт української продукції у країни Південної Азії, без суттєвих змін і ситуація на перенасиченому ринку ЄС.

Розраховуємо на значне підвищення попиту на пиломатеріали з боку Туреччини. Цій країні знадобляться колосальні обсяги будівельних матеріалів для відновлення після жахливого землетрусу.

Сподіваємося і на успіхи ЗСУ. Чим скоріше ворог буде відкинутий з української землі, тим швидше розпочнеться програма відбудови.

Єдина можливість для галузі пройти цей рік успішно – підвищувати ефективність виробничих та управлінських процесів. Завдяки централізації нам вдалося досягти певних результатів.
Фокус з кругляком: чому не припиняються незаконні вирубки лісу

По-перше, запроваджується прозора централізована система закупівель через електронні тендери. Програма закупівель нарешті відображає стратегію розвитку галузі, а не іноді суб’єктивне бачення місцевого керівника.

Централізовано маємо проводити великі тендери на придбання пального, техніки, обладнання, іншої продукції. Анонси, умови, технічні вимоги та будь-яка інша інформація обов’язково дублюються на сайті ДП.

При відділі закупівель формується експертна група, яка відповідає за створення стандартизованих технічних вимог. Переконаний, що завдяки прозорості та централізації вдасться досягти відчутної економії.

По-друге, спільно з біржами, профільними асоціаціями та деревообробниками намагаємося удосконалити систему реалізації необробленої деревини.

Наразі ринок абсолютно профіцитний, це ринок покупця. Водночас середні та великі підприємства постають перед труднощами щодо адміністрування великої кількості дрібних угод і відстеження виконання безлічі контрактів, які часто вимірюються кількома десятками кубометрів деревини.

Розглядається можливість збільшення обсягу частини лотів, об’єднуючи пропозиції кількох філій. Ліцензовані біржі пропонують розглянути модель голландських аукціонів як інструменту формування реальної ринкової ціни.

Крім того, планується посилити відповідальність учасників ринку за невиконання контрактів. Наразі середній показник виконання угод деревообробників та філій ДП "Ліси України" становить лише 70%.

По-третє, підвищуємо конкурентоздатність продукції на зовнішніх ринках. Ще до створення ДП "Ліси України" точилися розмови щодо ризиків втрати підприємствами галузі сертифікатів FSC (оцінка відповідності системи ведення лісового господарства та ланцюга постачання міжнародним вимогам).

Ми заздалегідь почали опрацьовувати це питання з органами сертифікації.

Для 57 філій сертифікати перевидані, десять філій чекають перевидання, для 24 філій перевидання затримується через бої, очікування акредитації органу сертифікації та потребу додаткових аудитів. Для шести філій сертифікація ініційована вперше. У найближчий перспективі сертифікат отримають 97 філій.

Тобто українські деревообробники будуть забезпечені сертифікованою сировиною, що дозволяє на рівних конкурувати на європейських ринках.

По-четверте, збираємося суттєво збільшити капіталовкладення в механізацію процесів. У 2022 році ми придбали перші інноваційні лісосадильні та лісозаготівельні машини. У 2023 році цей напрям розвитку суттєво посилимо.

Річний план передбачає понад 2,1 млрд грн інвестицій, з яких значна частина буде направлена на механізацію заготівлі. Механізація знижує собівартість і рівень травматизму, вивільняє робочі руки для інших робіт.

На відміну, скажімо, від Польщі, в Україні майже немає приватних підрядників, які здійснюють заготівлю деревини із залученням сучасних машин.

Єдина можливість почати формувати ринок таких послуг – створити парк спеціалізованої техніки. Завдяки цьому з’являться не лише нові машини, а й інфраструктура – сервісні та навчальні центри, лізингові програми. Тобто ми прокладемо шлях, яким зможуть скористатися інвестори та приватний бізнес.

П’ятий напрям – залучення зовнішнього фінансування. Досі інвестиції державних лісогосподарських підприємств спиралися або на державні субвенції, або на власні обігові кошти. Для світу сучасної економіки це нонсенс. Завдяки реформі з’явилася можливість залучати зовнішнє фінансування.

Купівля нової техніки на 70% буде профінансована завдяки банківським кредитам або коштам кредитно-експортних установ країни-виробника.

Шостий напрям – інвестиції в будівництво лісових доріг. Це дозволить отримати доступ до ресурсу, який наразі втрачається, зменшити навантаження на екосистему внаслідок руху техніки та витрат на ліквідацію лісових пожеж. Загалом у 500 км шляхів заплановано інвестувати понад 501 млн грн.

У 2020 році збудовано і відремонтовано 240 км лісових автодоріг. У 2021 році збудовано 131 км земляного полотна, на 161 км облаштоване покриття.

Ми відмовляємося від закупівлі техніки для будівництва, як це практикували лісгоспи. Якщо філіям не вистачить власних можливостей, будемо залучати підрядників. В Україні потужна дорожня галузь, потенціал якої не задіяний.

Сьомий напрям – інвестиції в будівництво лісових селекційно-насіннєвих центрів. Ми вже побудували чотири центри, у планах на 2023 рік – ще вісім.

На першому етапі плануємо забезпечити саджанцями власні потреби. У перспективі це цікавий напрям бізнесу: продукцією українських селекційно-насіннєвих центрів цікавляться потенційні клієнти з інших країн.

Восьмий напрям – відмова від державної переробки. Ухвалене стратегічне рішення, що ДП "Ліси України" концентрується на вирощуванні та заготівлі.

Наразі триває процес визначення ефективності роботи наших переробних підприємств. Нерентабельні виробництва мають бути або реалізовані на прозорих конкурсах, або передані в оренду.

Поступово будемо відходити від цього виду діяльності. В умовах потужного конкурентного ринку державі економічно недоцільно займатися переробкою.

Восьмий напрям – посилення боротьби з корупцією. У ДП "Ліси України" створений департамент безпеки. Його завдання – створити комплексну програму протидії зловживанням, адже більшість тіньових схем не обходиться без участі співробітників лісових господарств.

Уже є перші результати в деяких філіях. Обов’язково будуть не лише відповідні кадрові рішення, а й нові механізми запобігання крадіжкам.

Дев’ятий напрям – починаємо розвивати діяльність, не пов’язану із заготівлею деревини. У "Лісах України" створений відділ користування надрами, який буде видобувати корисні копалини на територіях ДП.

Крім того, підприємство має значні сільськогосподарські угіддя. До реформи цими активами централізовано ніхто не опікувався. Завдання – вивести цю діяльність з тіні, організувати її на високому професійному рівні.

Триває робота з World Bank, який створив та провів випробування міжнародної цифрової платформи для випуску та обігу карбонових сертифікатів.

"Ліси України" – найбільша за площею лісогосподарська компанія в Європі, тому розвиток міжнародної системи "зелених" фінансів відкриває перед підприємством великі перспективи.

Зараз заготівля лісу забезпечує "Лісам України" близько 96% доходу, а в майбутньому цей показник не перевищить 80% і буде поступово зменшуватися.

Це лише перші кроки, здійснені в межах нової моди управління. Загалом їх буде набагато більше. У галузі є величезний прихований потенціал, який дозволить нам вистояти, пройти кризу і завершити 2023 рік не гірше, ніж минулий.