Якісно новий рівень ведення мисливського господарства Житомирщини: перші результати

Охорона мисливської фауни, розвиток вольєрної справи, ефективні біотехнічні заходи є пріоритетними напрямками роботи держлісгоспів Житомирщини в мисливському господарстві

Про це проінформував начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства учасників колегії Держлісагентства України в ході сьогоднішнього засідання.
В минулому році після ретельного аналізу стану ведення мисливського господарства лісогосподарськими підприємствами Житомирщини, в управлінні запроектували цілий  ряд заходів, аби вивести мисливську галузь області на якісно новий рівень господарювання, досягти збільшення популяції диких тварин у лісах, відродити традиції  та покращити культуру полювання .

«Позаяк тваринний мисливський світ потерпає від браконьєрів, розпочали з організації дієвої та ефективної охорони мисливських угідь, - ділиться начальник управління. -  В обласному управлінні та у всіх лісогосподарських підприємствах створили відповідні рейдові групи, члени яких забезпечені транспортом, форменним одягом та  відповідними спецзасобами: гумовими кийками, бронежилетами, газовими балончиками, тепловізорами, радіостанціями, нагрудними відеокамерами тощо. Про результати їх роботи можуть свідчити  в тому і 32 складених з початку року протоколи про порушення, якими накладено та стягнено в повному обсязі майже 9 тисяч штрафів   що практично вдвічі більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.»

Особливу увагу управління приділило біотехнічним заходам. У всіх без виключення лісогосподарських підприємствах оновлено біотехнічні споруди. В рази збільшено кількість  комплексних підгодівельних майданчиків, годівниць, солонців тощо. Протягом літа-осені 2020 року створено понад 500 штучних водопоїв. Єгерські служби провели посіви зернових полів для підгодівлі диких тварин.

З метою збільшення чисельності диких тварин та утримання її на рівні оптимальної, зменшення міграції диких тварин, лісгоспи підгодовують диких тварин не тільки в зимовий період, але й впродовж усього року.

«Наступне завдання, котре ми перед собою поставили: розвиток та ефективне функціонування вольєрного господарства, - розповів керівник. -  Адже Житомирщина має певний досвід у цьому питанні:  понад 35 років в Баранівському лісомисливському господарстві функціонує вольєр з розведення оленя плямистого. Чисельність основного маточного поголів’я в ньому становить 27 голів, а очікуваний цьогорічний приплід молодняка 20 голів. Там нещодавно проведено оновлення біотехнічних споруд та благоустрій території.

Після тривалого часу відновлено функціонування вольєру в Білокоровицькому лісгоспі загальною площею 70 га, де сьогодні вже утримується 32 голови кабана дикого та 5 голів маточного поголів’я оленя європейського. На 2022 рік у вольєрі заплановано збільшити чисельність поголів’я до 60 голів кабана дикого та 9 голів оленя європейського.»

Загалом в мисливських угіддях лісогосподарських підприємств функціонує 5 вольєрів з утримання та розведення диких копитних тварин, загальна площа яких складає 135 гектарів. Чисельність поголів’я в них сьогодні нараховує 102 голови кабана, 30 голів оленя плямистого  та 5 голів оленя європейського.

В цьому році побудовано вольєр з розведення зайця-русака в Радомишльському держлісгоспі, фазана – в Житомирському держлісгоспі, качки дикої – в Лугинському держлісгоспі.

«В 2022 році у вольєрах плануємо  значно збільшити чисельність поголів’я тварин, котрі  там утримуються. Це дозволить нам щорічно випускати в угіддя та таким чином збільшувати популяцію тих видів, котрих з якихось причин в наших лісах зменшується,» - наголосив Віктор Сахнюк.

Для отримання достовірних оперативних даних про ресурси мисливських видів диких тварин, що перебувають здебільшого у стані природної волі, об’єктивного визначення їх видової та вікової структури, лісогосподарськими підприємствами придбано більше 100 фотопасток, які відповідним чином встановлені та вже фіксують диких тварин в місцях природної чи штучної їх концентрації.

Останній облік, проведений в лютому-березні, показав, що в мисливських угіддях області практично усі мисливські види збільшили своє поголів'я від 5 до 27 відсотків .