Житомирські лісівники закликають до екологічної культури населення!

Щороку весною природа та звірі потерпають від людської екологічної безвідповідальності. Громадяни масово починають наводити лад на територіях своїх приватних домоволодінь і все зайве починають звісно палити не замислюючись над наслідками.

Попри всі заборони та заклили населення свідомо з року в рік спалюють не тільки зайве сміття, а й все живе. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах. Вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі. Також при спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність ґрунту. 

Безліч пернатих гніздується на землі серед високої трави. В першу чергу це вівсянки, плиски, жайворонки, кулики. У густій рослинності гніздо чудово замасковане – яйця та пташенята захищені від хижаків. Незліченна кількість комах, які мешкають у траві та ґрунті слугують кормом для птахів та їх потомства. Знищує полум’я й дичину, яка саме весною виводить своє потомство.

Також під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна.

Не зайвим буде нагадати про минулорічні масштабні загоряння, які переросли у надзвичайні ситуації на півночі Житомирської області. Лісові та торф’яні пожежі призвели до знищення лісових масивів.

Житомирські лісівники закликають населення не спалювати суху траву та сміття. Не слід випалювати рослинність на полях, а натомість варто займатися компостуванням. Не можна викидати недопалки й незагашені сірники на траву, оскільки та може спалахнути. Також не варто влаштовувати пікніки абиде: розкладати багаття можна тільки на спеціально облаштованих ділянках у безвітряну погоду за 15 метрів від будівель і споруд. Якщо ж ви раптом побачили загорання сухостою – негайно дзвоніть за номером «101», поки пожежа не встигла набрати великих масштабів.

Нагадуємо, що з 17 березня 2021 року вступив у силу новий Закон України про посилення відповідальності за спалювання сухої трави та поживних залишків.

Згідно закону, відповідальність також поширюється за спалювання:

• луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю;

• рослинністю або її залишками та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення;

• у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць;

• у парках, інших зелених насадженнях та газонах у населених пунктах та поза їх межами.

Правки були внесені в ст. 77 та 77/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, із 17 березня 2021 ці правопорушення тягнуть за собою накладання штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 890 грн до 6 120 грн) і на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15 300 грн до 21 250 грн).

Якщо протягом року буде зафіксовано повторне порушення, то сума штрафу збільшується вдвічі.

Давайте пам’ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї! Священний обов´язок кожного з нас полягає у постійній турботі про навколишнє середовище, а отже й про себе.