Смарагдова мережа: зберегти найцінніше

Українські природоохоронці виділили 26 унікальних видів флори і фауни, для збереження яких створюється Смарагдова мережа

Українські природоохоронці  виділили 26 унікальних видів флори і фауни, для збереження яких створюється Смарагдова мережа. Із цього переліку на території Київщини та Житомирщини мешкають бобер, рись, черепаха болотяна, чорний лелека, тетерук,  шуліка чорний, журавель сірий та видра річкова.
Смарагдова мережа -  це природоохоронні території, які створюються у всій Європі для збереження видів і оселищ, яким загрожує зникнення.
В результаті урбанізації та діяльності людини виникла необхідність охорони не лише окремих видів, котрі опинилися під загрозою зникнення, а й цілих територій, які необхідні для існування і поширення цих видів.
Іншими словами, для збереження певного виду тварин чи рослин, недостатнім є, скажімо, внесення його до Червоної книги, потрібно створити відповідне середовище, в якому цьому виду буде комфортно жити та поширюватися.
Саме така концепція лягла в основу створення Смарагдової мережі (Emerald) на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування.
До мережі входять як території, котрі є основним місцем існування виду, так і так звані коридори та буферні зони – для захисту екологічної мережі від несприятливих зовнішніх впливів.
Сьогодні Смарагдова мережа функціонує в більшості європейських країн. Утім, у країнах-членах ЄС вона має назву Natura 2000, а в країнах, які не є членами ЄС, − мережа Emerald. 
Українська частина Смарагдової мережі Європи розробляється з 2009 року.
Визначаючи такі території, наша країна бере на себе відповідальність щодо їх збереження, а інші європейські країни розраховують, що ці території будуть виконувати свою роль у збереженні європейської природи.
Варто наголосити, що Смарагдова мережа та природно-заповідний фонд – не одне й те ж, позаяк їхні мета та статус дещо різняться. Відтак Смарагдові території можуть як перекриватись з наявними об’єктами ПЗФ, так і включати інші території.
Попередній перелік Смарагдових територій для України приймався в 2016 році і на той час до неї включили передусім всі існуючі заповідники і національні природні парки. Загальна площа мережі  склала 5,8 млн. га – це близько 8% площі України.  Наразі в Україні вже існує 377 смарагдових об’єктів, визнаних Бернським комітетом.
Близько десяти природних територій Київського регіону входять до Смарагдової мережі  і мають стратегічне значення для природи всієї Європи. Це річки Ірпінь, Десна  та  Тетерів, це Чернечий ліс довкола Києва, Чорнобильська зона відчуження та ряд інших.
Смарагдова мережа не є сталою і постійно розширюється у звязку з виявленням нових територій для збереження окремих видів і природних оселищ. В Україні понад 160 обєктів перебувають у процесі підготовки до внесення до мережі. Серед цих територій є оселища не просто рідкісні, а такі, яких немає більше ніде в Європі.
До прикладу, об'єкт «Дівички», що  в Бориспільському районі Київської області посідає дуже важливу роль в схемі Національної екологічної мережі України та входить до меж Дніпровського екологічного коридору – одного з основних в Україні.
Серед територій, що пропонуються до включення у Смарагдову мережу України - Приірпіння, долина річки Ірпінь та Чернечий ліс Київщини.
Долина річки Случ у Житомирській області є важливою для міграцій перелітних птахів, а також створює умови, необхідні для збереження заплавних екосистем. На території її заплави виявлено 12 видів амфібій, які в ході процесів інтенсивної урбанізації в останні роки зазнають втрат чисельності популяцій.
Долина річки Ірша в Житомирській області є важливою для міграцій птахів, а також створює умови, необхідні для збереження заплавних екосистем.
Отож, Україна є учасником  міждержавної співпраці в збереженні дикої флори й фауни та їхнього природного місця існування.